=== Передбачення === Розпрощаємося неминуче Із зимою у березні ми. Вже вона боязка й нерішуча В шумі світла і тиші пітьми. Наполохані вітром південним, Аж судомить від страху сніги. Поховалися, знай, недаремно У затіння вони навкруги. Відчуваю тепла колихання Також я на холодних щоках. Помирають сніжинки останні У найперших весняних струмках. Переможно глузує весела Над зимою горласта весна. Від крижинок – уламків тарелі Льодової – лиш скрегіт луна. Посвітлішали вже і набрякли Батоги волохаті лози. Вся земля подобріла й обм’якла, Мов душа від чужої сльози. Розпрощаємося неминуче Із зимою у березні ми. Бо вона боязка й нерішуча В шумі світла і тиші пітьми.
Якби ти тільки знав, яка зараз весна у нас сонна! Вона, мов дівка молода, ніяк проснутися не може, вовтузиться в постелі, а підводитися та братися до справи ніяк не наважиться. Лежить і лише здивовано кліпає очима, неначе запитує: - Ну, що - вже пора?..
Зате як вона візьметься до справи Як різко зміниться картина. Усе зелене, біле і червоне. А запах весни .......аж голова крутиться. Заздрю Вам усім трошки Дивитися як та лінива дівка з постелі підводиться і береться до справи......ух..картина супер
Хіба що віршами можна робудити її, бо таке враження, що весна чекає на те, що зима сама поволі відійде, що весна чомусь забуває заглянути в календар...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")