Місто вкрила позолота. Місто миється в дощі. Це все осені робота, Це вона чита вірші. Це її лунає пісня – Переспів вітрів різких, Так, що аж зриває листя На деревах мовчазних. Листя падає додолу, Позолочує стежки – Осінь так веде розмову… Та із легкої руки Роздає усім охочим Груші, яблука, сливки… І стають все довші ночі… Щедра осінь залюбки Роздає свої дарунки, Розмальовує й вмива… І хоча це просто осінь, Та чудить вона дива.
цікава осінь....от би завжди вона була такою хорошою, як у вашому вірші.....
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
дякую!
