Уперто випрасовуючи в полі Скуйовджені заметами сніги, - Летять вітри за далеч виднокола, Бентежачи безжально навкруги Яри похмурі і веселі схили, Струмки іржаві й гребені ріллі, - Тремтять вітрів від втоми дужі крила, Теплом слабим торкаючись землі. Вітрів весняних - відчуваю запах, Вітрів весняних – бачу скрізь сліди: Полощуть верби волохаті лапи, Згинаючись під вітром до води. Вбираючи у груди ледь вловимі Бажані тілу пахощі весни, Край неба підпираючи плечима, Всміхаються кремезні ясени. Гудуть вітри навальні та вологі Не зупиняючись - весь день у грі. Понуро мочать у калюжах ноги Уздовж рудих обочин снігурі. Суглоби розминаючи на вітрі, Коцюрбляться скрипучі явори. І бризки сонця теплі і привітні Вкривають березневі вечори.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
1
