Сб, 02.11.2024, 03:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Шевченко Тамари [56]
Василенко Любомир [35]
Опацький Михайло [36]
Луцкова Світлана [35]
Лях Руслан [24]
Опитування для Вас:
Сторінка "ПОЕЗІЯ та ПРОЗА" завантажувалась:
Всего ответов: 216

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Італії категорії та розділи української поезії, українська проза Поезія Шевченко Тамари
 

Країна Мрієбіландія

   У одній країні, яка зветься Мрієбіландія, живе народ, який багато настраждався за тисячоліття своєї історії. Так сталося, що коли Бог створив землю і усе на цій землі, коли вона зацвіла і забуяла, коли Адам і Єва з»їли яблуко спокуси і від них розійшлося по усенькій землі багато люду, то творець сказав:
 - Бачу, що ви усі різні за кольором шкіри, за мовою, за звичаями, то ідіть, діти мої, вибирайте ту територію на землі, яка вам найбільше довподоби.
  Так і сталося: кожен народ вибрав собі територію: тарарамці вибрали територію нинішньої Тарарамії, любомиці – оселилися в Любомирії, носіяри були дуже різними за уподобаннями та звичаями, тому іх країна, Носіярія, простягнулася на величезній території, тільки мрієбіланці блукали та милувалися світом, що коли прийшов час вибирати, то усі території вже були зайняті.      
  Тоді звернулися вони до Бога:
- Дякуємо тобі, Боже, за таку щедрість, але ми не змогли вибрати для себе нічого, бо уже усі частини земної кулі заселені різними народами.
- Залишив я для себе на землі «райський куточок», - каже Бог,- але негоже моїй величності жити на землі, тому віддам я цю територію вам і назвіть її Мрієбіландією, бо ви ті, що вмієте мріяти і надіятися, а помисли ваші чисті, мов та біла хмарина.
  Так воно й сталося, поселилися мандрівники у Мрієбіландії, полюбили цю землю усім серцем, плекали свою мову і дбали про рідний край. Та недовго їм довелося жити щасливо, бо сусіди почали заздрити, хотіли пригнобити вольовий народ. Тому на протязі тисячоліть мрієбіландійці були під гнітом то однієї держави, то іншої, весь час дружно усім гуртом боролися за свою волю та старалися зберегти мову, звичай та віру.
  Плинув час, ніхто не знає, можливо, серед них був пращур якогось великого грішника, але навіть у вільній країні ці люди ще й досі борються за свої права, за рідну державну мрієбіланську мову. Жива вона у піснях, у віршах, жива серед народу, але хвора, слабка, бо ніяк не може бути володаркою рідної держави. А яка ж країна без мови? Багато тих, хто зазіхався на цю країну і насаджував свою мову так і залишилися тут жити, полюбили Мрієбіландію, вважають її батьківщиною, але мову не хотять вчити. Дивно, чи не так? 
  Чи можливо уявити президента Любомирії, який розмовляє тарарамською мовою і не знає своєї любомирської? Ні, каже їхній  народ, це неможливо! А тарарамці не дають права чужинцям мати громадянство країни Тарарамії, поки ті не здадуть іспит із державної мови.
  Мрієбіланці роздвоїлися у поглядах і відношенню до мови. Як не дивно, але ця міцна і смілива нація пережила стільки на довгому шляху своєї історії: навали чужоземців, війни, голодомори, приниження, диктатуру. Вистояли! Та якщо втратить мову – то втратить країну, бо у мові народу його історія, культура і майбутнє.


*** Легенда про народності і займані теритогії не вигадана автором, а пригадана із народних розповідей.

Додав: shetamara (23.03.2010)
 
Розміщено на сторінці: Поезія Шевченко Тамари

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2374 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): Батьківщина, Рідна мова, мовне питання

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 14
avatar
1 Did • 20:02, 23.03.2010 [Лінк на твір]
Легенда й справді не вигадана автором, а побачена та почута, на превеликий жаль, наяву сьогодні. Прикро стало мені, Тамаро, після прочитаного, але від правди нікуди не сховатися, самому себе також не обманути...
up hands yes
avatar
3 shetamara • 21:34, 23.03.2010 [Лінк на твір]
Ой, Вікторе, то я так незрозуміло висловилася: легенда на початку твору про найкращий куточок на землі, який відддав Бог народу, що ніяк не міг вибрати для себе територію - лише ця частинка узята вже з існуючої легенди. Усе інше - моє. yes
avatar
6 Did • 21:44, 23.03.2010 [Лінк на твір]
А я про що, Тамаро? Все я прекрасно зрозумів!!!
avatar
2 Sofi • 20:15, 23.03.2010 [Лінк на твір]
hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands hands
avatar
4 shetamara • 21:35, 23.03.2010 [Лінк на твір]
Дякую, Софійко. :)
avatar
5 ЛюК • 21:43, 23.03.2010 [Лінк на твір]
А чи не солов'їну мову мають ці мрієбіландці? І чи не вони складають прекрасні казки та легенди, співають волелюбні пісні та думи? Гарно складають... Чисто співають...Але занадто терплячі...
avatar
7 shetamara • 22:12, 23.03.2010 [Лінк на твір]
Вони, Людочко, вони! :) yes yes
avatar
8 45tom • 11:18, 24.03.2010 [Лінк на твір]
Дякую Тамаро...І я їх відразу впізнав.
avatar
11 shetamara • 23:08, 24.03.2010 [Лінк на твір]
up
avatar
9 Pushok • 22:24, 24.03.2010 [Лінк на твір]
А чи немає у вашій легенді гарного продовження. Коли Бог зглянувся над тим народом і огородив від заздрощів та зазіхань поганих сусідів. І Мрієбіланці повернулись до коріння свого, почали шанувати мову та звичаї. Дуже хочеться щоб так було. yes
avatar
12 shetamara • 23:17, 24.03.2010 [Лінк на твір]
Думала так написати, та ніколи не буває усе так просто, навіть за велінням Бога. Я вірю майбутнє Мрієбіландії, але нехай читач сам домислить те, чого бажає.
У Вас це вийшло! За що й дякую! yes
avatar
10 45tom • 23:05, 24.03.2010 [Лінк на твір]
Андрію, сусіди сусідами, але чого ми самі варті.Ми не можемо, чи не хочемо наводити порядок.Тоді і сусіди не так би на нас дивилися...
avatar
5!
avatar
14 shetamara • 22:49, 25.03.2010 [Лінк на твір]
Дякую, Наталю.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz