І знов весна – пора надії, Пора кохати без вагань. Коли природа молодіє, - Я молодію також сам. Біжу уранці по алеї Назустріч сонцю і весні. Дівчат рахую, мов трофеї, У миргородській стороні. Тягнусь до юності чужої, Неначе взимку до тепла. Карби на серці не загоїв, А лиш спалив його дотла…
Ніколи неповірю що ви дідусьо якого схиляють додолу літа, на вас весна впливає не менше ніж на інших в тому числі і на мене. Чи може то дівчата ?... Вірш сподобався.
Андрію, сам до цих пір не вірю такій правді, вона, на жаль, і стримує часом мої почуття, але тільки часом, не завжди. Всі ми живі люди, незважаючи на вік...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
1
