Ми зустрічалися й раніше Зимою лютою у снах. Та наяву – ти ще добріша, Моя омріяна весна! Удвох до вечора бродили Вкрай повні мрій і сподівань. Поміж уявою безсила Була лишити дійсність грань. В химерні привиди не вірю, Проте душею дива жду. Недавні розпач і зневіру Згубив на щастя – не біду. Голубиш поглядом блакиті Й смієшся співом солов’їв. Та звеш мене до непрожитих І безперечно кращих днів.
Так, весна вже давно кличе до себе своїми погожими днями, ясним сонечком і теплим доторком легенького вітерця. Отак, тепер люблю посидіти з подругою на літньому майданчику у кав"ярні, попиваючи смачну каву, правда зараз, без кофеїну. І дійсно, в такі дні очікуєш якогось прекрасного дива. Хороший вірш.
Скільки вже весен у мене було, а я й досі, незважаючи на свій вік, продовжую жити в очікуванні якогось дива. Не змінився з роками зовсім! Дякую, Оксано!
"продовжую жити в очікуванні якогось дива." Вікторе це тому що Людина - Диво. А ви - Людина. У вас вірші всі, як один, може вам варто на деякий час перестатати писати,бо це вже неподобство - усі милозвучні та гарні :))) Успіху Дива здійснюються коли віриш.
Весна цього року, хоч і запізніла, зате яка! (тьфу-тьфу, щоб не вректи:))) Нехай ця прекрасна пора року подарує Вам натхнення на створення багатьох прекрасних віршів!
Дуже гарні стоять зараз дні - сонячні, теплі, все навкруги потроху зазеленіло. Більше часу хочеться проводити на вулиці, бути ближче до природи... Взаємно, Зоряно!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")