Ти по житті за руку мов дитину, Мене ведеш. І сили і надіі у важкі хвилини Мені Ти додаєш. Твою присутність бачу я у всьому. У митті щастя і у вічності журби, У промені яскравім сонця І в шелесті зеленоі трави. В польоті чайки ,що летить над морем, В величності мовчазноі гори. І у очах закоханоі молодоі пари, В беззубій посмішці староі удови. Твою присутність навіть відчуваю, У стоні матері ,що втратила дитя І плаче бідна,руки заломляє Нехоче віддавать у забуття. Уроки смерті ми не розумієм, Вони нас вчать ,цінить красу життя Ще таємницю цю не розгадали, Бунтуєм проти задуму Творця. Я знаю ,Ти зі мною є щомиті Тебе покличу вже назустріч йдеш Своє дитя,розгублене та кволе У руки ніжні й сильні, лагідно береш. А коли прийде час відходити у вічність, З полегшенням ,щасливо я зітхну До дому,у безмежний Всесвіт В стрімкім польоті радісно взлечу.
Взлетіть хотіла я до тебе ,Боже, у стоні ручку я взяла і написала про безмежність ,може, де ще я зроду не була. Тема вічна,сходжена-переходжена.Щось нового ,на жаль,не побачив.
Мала я необережність, Написати про безмежність. Лиш вона у нас не в моді, Інші смаки у народі. Всю роботу нині лишу, Про стриптиз я Вам напишу! Дякую за критику!
... а нічого й нового не треба. Головне щоби відверто було, як ось у цьому творі. адже йдеться мова про Бога, про здатність людини помічати Його присутність у життєвих ситуаціях.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
