відпускаю як птицю на волю

Ти не будеш моя,

відпускаю, як птицю на волю.

Вже долоні спітніли,

і пальці обм’якли – «Лети!»

Поквартально зболить,

метушнею покриє густою.

Ніби димом пожарищ,

згорають останні мости.

Відпускаю з руки,

лети в дим і у спеку від згарищ.

Монотонно шепочуть,

прощальну молитву вуста.

Не була ти моя,

а тепер взагалі відлітаєш,

дихай волею вповні…

А в  горлі першить - гіркота.

03.09.10.