Пт, 22.11.2024, 16:52
Меню сайту
Категорії каталогу
Трайста Михайло [75]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Румунії категорії та розділи української поезії, українська проза Трайста Михайло
 

Як баба Гафічка корову продавала

 «Дай, коровко, молока,
Дай, коровко, масла,
Та з-під хвоста, скотарико,
Бо єс ня не напасла...»
(З народної співанки)
 
 Усі люди з Верхнянки знали, яку корову має баба Гафічка. Стару-престару, худеньку-бідненьку, – лиш шкіра та кості на ній, подібну на тих сім корів із фараонового сну. – Йой, та коровка ще молоденька, має лиш дев’ятнадцять годику, што тото дев’ятнадцять году?.. Я у двадцять і п’ять єм са уддала... а молочко в неї смашненьнке, сметанки на два персти, а сиро яке?.. – хвалила стара корову, пробуючи унайти якогось купця на худобину. – Я вам найду, тето, купця на корову, – пообіцяв старій Василь Лавиця. – Йой, Васильку, уддячутися, молитися буду за тебе, – раділа стара. – Знаю одного волохуцника з Нижнянки, який закуповує деяку чаклю. – Ой, Васильку, та в мене не чакля, коровка ще молода, ледви дев’ятнадцять годику... – почала вихваляти стара свою коровку. Через два дні Василь Лавиця направив до старої Афічки волошина. Той пообзирав корову, і не відаючи, що стара не знає розмовляти по-румунськи, запитав: – Кит чере?1 – Черево, паночку, черево, бо тільна та ще й напоїла єм її пуйлом, а коровка молода, паночку, лиш дев’ятнадцять годику, што тото дев’ятнадцять году?.. Я у двадцять і п’ять єм са уддала... А молочко в неї смашненьнке, сметанки на два персти, а сиро яке?.. – прихвалювала стара корову. Волошин глянув на Афічку, як на святу Варвару, й питає далі: – Кит кости?2, – Кости, паночку, кости, бо на шметелі та на чуприку єм єй узимовала, бо Чауческу3 молоко просить, а обметиць не дає, не дало би му продихнути із боговорожником остатнім, а коровка в мене на дев’ятнадцятім годику, ще молоденька, я у двадцять... Накінець зрозумів волошин, що баба не розуміє нічого, що він її питає, витяг гроші і вилічив бабі дві тисячі леїв, взяв корову за мотузку і, вказуючи на стежину, запитав: – Бабе, унде дуче караре?»4 Господи святий! Як підскочить баба до волошина, як закричить на нього: – А карав би ти маму свою, а не мою корову! Дивись на него з непотрібом непотрібним! А мені, дурнуй бабі, треба було коровку продавати? Ой-йой, Зорянко-о-о! – заголосила баба. Волошин знизив плечима і потяг коровку за собою, як реморку через Царське. Та, на свою біду, переходячи через потік стижеретський, зустрічає Одотю Митрову, яка водила свою Жужію до Гирганця на злучку з бугаєм. – Буне дімінеаца! 5 – привітався волошин. А Одотя до нього: – А заміняв би ти бог вилиці! Дивиса на нього з помийняком, купив від Гафічки чаклю – кості як флудці на луйтрі6, і до мене «Будемо мінятся!». Хотів би ти, Скаріоте, та з твоєї чаклі буде корова, коли я в сухарицю са цмокну!»
 
 1 Кит чере? – скільки просиш (рум.)
 2 Кит кости? – скільки стоїть (рум.)
 3 Чауческу – Чеаушеску
4 Бабе, унде дуче караре? – бабо, куди веде стежина (рум.)
 5 Буне дімінеаца! – добрий ранок (рум.)

Додав: traistamihai (01.11.2010) | Автор: © Михайло Трайста
 
Розміщено на сторінці: Трайста Михайло

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1727 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 shetamara • 22:44, 03.11.2010 [Лінк на твір]
От такі бувають мовні конфузи, коли наче про одне, але різними мовами говорять. :) up
avatar
2 traistamihai • 09:35, 04.11.2010 [Лінк на твір]
Спасибі Пані Тамаро!


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz