Не те щоб засухий, але не досить мокрий наївністю п"янив в етюдах і віршах, але так швидко зник мій друг вчорашній жовтень, лиш присмак кольорів ще й досі на вустах.
А зараз зовсім інший (я думаю голодний), поїв усеньке листя, залишив голим сад, не те щоб надто теплий, та зовсім не холодний, мов приятель сміється у місті листопад.
|