Зустріч з Весною

Шукав я зустрічі з Весною,

Бажав побачитись з Тобою.

Серед холодної Пори,

В Країні Вічної Зими –

Шукав Весни...

І дивувалися Вітри:

У Споконвічній Мерзлоті,

Ну звідки взятися тут їй,

Твоїй Весні?

Не знаходив... в собі спокою,

Тужив і плакав за сестрою.

Ніяк змиритися не міг:

Чому довкола білий сніг

І сірі паркани із льоду?

Чому не знають тут про воду?

І ніжні крапельки роси,

Ці Крихти Божої Краси,

Лиш заморожені єси...

Прагнув зустрітися з Тобою,

І був знеславлений Зимою:

Не розділяв зимових втіх,

І уникав бенкетів їх,

Створінь зимової породи.

Не брав із рук їх нагороди,

Не одягав одіж зимову,

Не уживав холодну мову

І мерзлих слів.

Малів в смертельному двобою,

Та йшов нестримною ходою.

Долаючи обмерзлі схили,

Великий Океан із криги.

Геть обігнув її краї,

На Льодяній бував Горі.

Всю перейшов Країну цю,

Та не знайшов свою Весну,

Лише ... журбу.

Не міг зустрітися з Весною

І упивався самотою...

Вже спотикався, то вставав,

І знов у відчай упадав.

Та врешті-решт я занеміг –

І лютий холод переміг.

Поруйнував мою природу,

Перетворив в тверду породу

І я поліг...

Відчув – повіяло Весною,

Хтось нахилився наді мною.

Чи сон це був, чи наяву,

Як серед поля я лежу.

Обсіли мовчазні Вітри,

З небес спускалися птахи.

І очі ... лагідні Весни,

З яких скотились дві сльози

І впали на мою долоню.

Це запізніле каяття,

Оця остання мить життя.

Такою світлою була,

Що я ковтнув її усю,

Благословенницю святу,

Забрав з собою...

Полинувши   у небуття.

Високу заплатив ціну

Аби зустріти тут Весну

                               зеленооку...