Верба священна розцвіла весною, Іде Христос в святий Єрусалим, І вся юрба крокує з Ним, Вітаючи, пошаною рясною. Іде Христос... на смерть страшну іде, Бо ж Юда зрадить і продасть, І поцілунком Його здасть, Що ж з нами, Господи, буде? Що буде з нами, що убили Святого Твого Бога-Сина, Тяжка, тяжка наша провина, Ми ж перед тим йому молились... Прости нам, Отче наш небесний, Бо ми не знали, що діяли, Бо ми не знали, що послали На смерть благословення хресне. Прости нас, славний Божий Сину, За те, що кров Святу пролив, І всі гріхи що наші змив, І взяв на себе всю провину... Прости нас, чиста Божа Мати, За біль тяжкий, що завдали, За те, що Сина відняли, І що примусили страждати... Ми грішні, Господи, та в свято Даруй прощення нам Своє, Хай сонце ясно засіє, Бо вже покаялось багато!...
|