У світі більше граней,ніж в мене почуттів Світ продається, та кому він вже потрібен Я закриваю очі на все, що не хотів Ми мовчазні,як янголи,а може,наче риби Замкнули небеса, а ключ втопили в горі І далі йду я сам, але куди – не знаю І мутне та вода,яка була прозора, А як моя душа – ні в кого не спитаю
Гарни вірш. Цікавй, правда кілька відступів йоиу б не завадили.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
