Черешина…
Хитає вітер стиглі
черешини,
Засмаглі і вологі від роси,
Задумливо погойдує шипшину
І слухає пташині голоси…
Пахучі і барвисті черешини,
Медові, соковиті і терпкі,
У китицях багряні намистини,
Як іскорки, яскраві та легкі…
На маки, на колосся і калину
Кидає вітер промінь вогняний,
І золотом виблискує долина,
У травах сизих ранок зоряний…
І чарами сповільнено хвилини,
Волошки та шалфей, як небеса,
Мов градинки, червоні черешини,
Світанок, тиша, трави і роса…
|