Це пізній дощ... А ви гадали ранній? Рясного сподівалися дощу ? Та хто, скажіть, в порі передостанній Сліз стільки виллє на траву суху ? Це пізній дощ... Без грому і без зливи. Легесенький, подібний на сльоту. Даруйте, що такий вже сірогривий, Нездатний змити світську суєту. Це пізній дощ... Якого не просили. Наповнений небесного жалю. В нім кілька крапель – одиноких, щирих. Осінніх крапель свіжого дощу...
|