Ох і славні ж, пане Василю, чистилівки Ваші... Та чи всі знають про яку капусту йде мова?.. І глобалізація теж іде повним ходом... І когут собаці, звісно ж, не р`івня... Тож чекаємо нових мініатюр... Успіхів і творчих радощів!
Колись в мене один знайомий геть усю капусту в городі палицею побив (малим ще був), бо йому сказали, що його сестру знайшли в капусті, а він боявся, що ще одну знайдуть. Отакі асоціації в мене про дітей та капусту Але у Вашому творі одразу зрозуміла про яку то капусту йдеться, тому, мабуть, і без лапок можна.
Хтось вдягає маски, аби люди Не впізнали істинну їх суть, Носять серце зрадника у грудях, Павутиння підлості снують. Носять маски, аби не впізнати Їх нутро, струхнявіле ущент, Продають Вкраїну й рідну мати За примарну владу чи за цент. Час зриває маски, що облуда На людей вдягає з волі їх, Бо все зло, що виплекане в грудях, Важко позбирати аж до крихт… Час розставить все на місце свОє, Буде мати – хто що заслужив, А Господь і зрадника й героя Нагородить так, як він прожив!
Я не боюсь того, що моя Муза Колись мене покине і піде. Я вірю в те, що ми із нею друзі, А дружба й вірність – це одне і те. Хоча, здавалося, колись скінчитись темам Повинна в мене теж прийти пора. Та буде день, а це – нові проблеми, Що просяться, звичайно, до пера. Я не боюсь, що зрадить мене Муза, Вона зі мною буде до кінця. Лиш я не хочу стати їй в обузі, С л о в а правдиві замінивши на с л і в ц я!
Ніч пітьмою світ покрила, Все принишкло і дрімає. Лиш якась незрима сила Нас в обійми сну штовхає. До вікна торкає вітер, Мов постукує грайливо, І по небу, наче лідер, Гонить хмари полохливо. Вабить небо нас красою, І зірки вінок сплітають, Мов чаруючи собою, Нас магнітом притягають. Ніч – найкращий друг поета, Що дає душі натхнення. А зірки, немов монети, Сяють світлом одкровення.
Якби в тему, пригадався фрагмент одиного з моїх давніх віршів: Початок дня... Ось ранішня зоря. Крик птаха - знак, Що сонце вже проснулось. Не спить поет, Глядить у небеса. Душа його розчахнута Всміхнулась.
Кожна палиця має два кінці. Може, це я їх не зрозуміло подав. Бо розраховані вони, коли вже і на сміх, то сміх крізь сльози і мають відношення безпосередньо до сумних реалій нашого сьогодення.
Щось мені оці твої, Василю, "Чистилівки" не схожі на поезію, чи, може це щось інше?.. Я безнадійно, мабуть, відстав од життя - від капусти, глобалізації, букви часу...
Доброго вечора, Вікторе. Можливо, якщо розглядати з точки зору "чистої" поезії, це і не поезія. Та чи нам встановлювати ці межі ? Не знаю. Не відаю про таке. Я б за таку справу не взявся. Боже борони, щоб її наскільки обрамувати, заради того щоб не "забруднитися" об щось непристойне. Може, тема не Ваша. Дякую, що завітали.
Так, пані Світлано, це питання, так би мовити, особистого "контакту" з нею і, звісно, своє світобачення цієї проблеми. А все таки: мені - найбільше сподобалась.
А мені все тут чітко зрозуміло.Не думаю що це має бути до сміху, хіба-що обіграно через нотку сарказму. може мeні б зазвучало краще так, але ца Ваша воля , Василю .
Ідуть розподіли ролей- вік брендового хрусту- (чудовий образ, до речі.) Триває битва надідей. І все це – за капусту.
*** Мурує свій китайський мур. Абсурд фірмовий хитрих (бздур) Глобалізує "ОД СЕБЕ" "Цивілізоване" цабе. А напрямок думки і виклад заслуговує уваги! Дякую, Василю, за незмиренність з програмами "Цабе"
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
