На початку строфи без "жили" і "були" Грудень кашлем грудним прориває тили Відсьогодні - За спиною відлуння ударів копит, І по лісу густому полюють твій слід Пси голодні.
Вовчі ями ховаються в лоні доріг, З неба падають зорі, а з ними і сніг- пунктири... Очі колють стальні наконечники пік, Сонце стало в зеніт - призупинено лік ..."п'ять", "чотири"...
Хтось ударив у дзвін - грудень судить свій суд: Наступає з фронтів, заганяє у кут наче звіра... Тихо шепчеш комусь: Сохрани і прости, Бо нема вже ніякої сили нести Божу віру!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
у Вас 
0
