Я розпустила своє довге волосся І сльози душили скроні. Він кохає мою протилежність. Я взяла троянду в долоні. Від гострих шипів кров Потікла на підлогу. Я впала… Він кохає її, а не мене… Я від болі, від муки кричала… Не змирюсь я вовіки, ніколи! Не дивився на Душу Він. І любов розлетілась, як попіл Від пожежі сосняних лісів…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар. Знаєте, світ був таким, є і, мабуть, залишиться. Просто нам випала доля це зрозуміти і навчитися жити з цим. Історія, на жаль чи на щастя, циклічна, і в цій історії доля нашої країн
у Вас 
0
