Я розпустила своє довге волосся І сльози душили скроні. Він кохає мою протилежність. Я взяла троянду в долоні. Від гострих шипів кров Потікла на підлогу. Я впала… Він кохає її, а не мене… Я від болі, від муки кричала… Не змирюсь я вовіки, ніколи! Не дивився на Душу Він. І любов розлетілась, як попіл Від пожежі сосняних лісів…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
