Якби це сум.
Тут суму кладовище.
Над безтурботним
гомоном подій,
Так одиноко, вітер
злобно свище.
Мені сьогодні
холодно.
Зігрій.
Та не удвох.
Та не судилось
разом.
І спогад серце
докором ятрить.
Наша розлука –
вимушена зрада,
Яку Господь обом
нам не простить.
31. 01. 12.
|