Загрузла абрикоска по коліна у шарі снігу. Я ж йому зрадів. А їй, – морозно, мерзне щохвилинно, - не звикла юнка ця до холодів. Так прикро, хоч в рядно закутуй її тоненькі гілочки, бруньки, бо вимерзнуть вони у холод лютий, не розів’ються зеленню листки. А то, й найгірше – тріщини до лубу, розкрають молоденьке стебельце. Яку тобі чимдуж придбати шубу, щоб ти не змерзла? Може із песцем? Застигла бідолаха, мерзне. Драма. Ні, я не дам загинути тобі! І хоч пейзаж закрию, панораму, - засиплю тебе снігом далебі. І там у кучугурі, мов у ваті, тобі не страшні люті холоди… А з часом, ти зміцнієш… Й коло хати Не раз твої я їстиму плоди. 9.02.2012
загалом сподобалось,щиро та душевно..)) єдине,що би зазначив,рядок "Так прикро, хоч в рядно закутуй" якось зупинив мене з ритму прочитання, можливо через те,що там не вистачає 2 складів..у будь-якому разі,радив б цей рядок якось переробити.. бажаю натхнення та чекатиму наступних творів!:)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
і в закладки (ще не раз буду повертатися)!
Ви-справжній господар,якщо так дбаєте про свої дерева! 
