Гарні речення линуть з твоїх уст,
Пізно казати тобі їх.
Зимно надворі, з тобою прощусь,
Додому тебе не провім.
Зорі на небі світять на дорогу,
Світло я бачив у твоїх очах.
Слухать твій голос буду до скону,
Зима не розлучить, ні горе, ні страх.
День стікає по хвилинах,
Придумав я світ для нас двох,
Опустився в мальовничу долину,
Погасив я кохання і всох.
Мелодія сумна тепер у очах,
Я сам не схожий на себе.
Щастя було і буде лиш у снах,
Даних Богом мені аж із неба.
20:01:19; 2.11.2007 року
| 
та
у Вас 
0
