Зрадник! Що Ти накоїв?.. Ти мене і себе вбив… Зарубав щастя косою. Слабак, в лапках «сім’янин»… Ти не знатимеш щастя ніколи… Половинка… – лютий палач. Ти мене обернув у відьму. Вовкулака мій, – Іудовий квач… Все пекло за мене мститься! Не знати спокою Тобі! А я вже, Коханий, померла. Лежу бездиханна в труні… Ні, сатана, не чіпай мого Курта! Я бажаю щастя йому! Ожила! Хай буде щасливим! Мій Курте, я Тебе не люблю…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
