МАЙБУТНЄ БУДЕ

Так легко в глибину страшну пірнути,
Ковток повітря дорогий тримати,
Коли вже надто дихання закуте,
А десь на дні вже зойкнули гармати.

Коли вже заблищав під сонцем чистим
Розбещений, холодний прапор чорний,
Мов ворон, що чужий та лиховісний,
Свою сумну він місію розгорне.

"Я не боюся пострілів у спину
І світу коловерті не боюся!", -
В думках ночами голос твердо лине,
А боротьба іскриться в вічнім русі.

Розкидані життям пастки-провалля
Від вибухів, які лунають всюди.
А треба поміж них іти нам далі,
Тоді, лише тоді майбутнє буде!