Стіни й решітка - в'язниця,
Камінь у серці зомлів,
Доки журба зпопелиться
Серед відчужених слів.
Голос голодний зірвати,
Що у тенетах тісних
Став би приреченим катом,
Катом ілюзій своїх...
Б'ється навколо стихія,
Ніби знервований птах.
Відчай журбу не зігріє,
Нащо ж пручатися так?
Долі замріяній сниться
Світло далеких вогнів,
Ніби безжальна в'язниця
З безліччю вільних шляхів.
25. 08. 2008 р.
| 
та
у Вас 
0
