Коментувати також можна з та

Пт, 29.03.2024, 13:25
Меню сайту
Категорії каталогу
Твори Дарії Проценко [16]
Сімонова Дарина [10]
Білоконь Дар'я [10]
Оксана (stuhiya) [52]
Шевчук Микола [10]
Лахмай Анастасія [0]
Козак Наталія [34]
Кохан Ірина [6]
Гончаренко Катерина [8]
Сосєдка Олександр [1]
Усенко Сергій [55]
Іванич Олександр [1]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Дніпропетровщини категорії та розділи української поезії, українська проза Твори Дарії Проценко
 

Егоїзм

Лоскотно ходити по воді, але цікаво: м’яко вгрузаєш у теплу темно-смарагдову поверхню моря, неначе у пухову перину, як в дитинстві, коли так подобалось високо стрибати на ліжку, відчуваючи босими стопами грубу ніжність шерстяних ковдр… Вода тримає мене, не дає впасти в оксамитово-синю глибину, і вже зовсім впевнено себе почуваєш, особливо, коли не думаєш про те, що ходиш по не певній поверхні моря, а під тобою чималі п'ятнадцять метрів рідкої невідомості. Шлях освітлює місячне сяйво, яке перламутровою доріжкою лягає перед тобою і зникає десь за горизонтом, жовтавим блиском спокушаючи тебе піти все далі від берега. Вечірній прохолодний вітер легенько підштовхує тебе, відчуваєш свободу і хочеться бігти або літати… Але не можна… Ще не дуже опанувала нове вміння пересуватися водною поверхнею – захопишся, замрієшся на мить, забудеш про основну мету, про свою віру у неможливе і впадеш у темну безвість, вода миттю поглине тебе і назад не випустить вже нізащо, караючи тебе за зухвалість непокори законам вищих сил природи… Ще невпевнена моя хода, ще заслабкі кроки новообраного янгола, ще не дуже розвинені крила, які мають рятувати у момент найбільшого мого страху…Ще крок і треба повертатися до Саду Вічного Денного Світла, бо скоро світанок… А там, нагорі мене чекають задоволення та забуття так довго бажаного та вистражданого Спокою…

Погляд… Відчула погляд на спині, який обпік, і цей опік відгукнувся десь глибоко всередині серця… Не може бути! Хто в цей час може гуляти безлюдним берегом острова, про який не знає ніхто з живих створінь?! Тварини оминають його, бо тут немає поживи, а рослини не можуть жити в холодному каменистому ґрунті, який наскрізь просякнутий сіллю моря… Але, тим не менш, це саме людський погляд! Це погляд людини, яка побачила янгола! Треба зникнути, швидше зникнути, стати примарою, міражем, мрією, проявою, сном, який забудеться з першим сонячним променем! Та… щось тримає… Дивна цікавість: хто той сміливець, який зміг забрести на острів Пустки, і як саме він потрапив сюди? Що шукає тут? Може спокою, як і я колись, блукаючи темними лабіринтами власного життя, в якому гарячий шлях не дає зупинитися і перепочити?.. Не витримала, озирнулась… Два аквамаринових дзеркала людської душі дивились на мене захоплено, але разом з тим і злякано, світились невинністю і недоторканістю, чистим незнанням життя… Юнак… Ні, маленький хлопчик, бо що для тисячоліть два десятки його чистих років – крапля прісної води у пустелі! Наблизилась… Торкнулась поглядом його темних кучерів, нахилилась і поцілувала його в запалене чоло… Тепер він отримав дар – складати слова у пісні, які віщують правду та красу Всесвіту… Він довго не затримається з тим даром в земному світі, буде нещасним, до нестями любити людей, які до його краси все життя будуть приязно-байдужі, а його правду ненавидітимуть і нищитимуть… Але тим краще для мене, він швидше прийде до мене у Сад Вічного Денного Світла і ми разом будемо вчитися ходити по морській поверхні, освітлену місячною доріжкою, і відчувати як лоскотно торкаються хвилі босих стоп…


Додав: Дарка (20.03.2009) | Автор: © Дарія Проценко
 
Розміщено на сторінці: Твори Дарії Проценко

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3102 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
avatar
1 virchi • 17:21, 08.04.2009 [Лінк на твір]
"А там, нагорі мене чекають задоволення" - ну не знаю. Які задоволення? Душевні чи тілесні?
avatar
2 Дарка • 14:37, 09.04.2009 [Лінк на твір]
Це вже за Вашим власним вибором :)
avatar
3 Архип • 15:04, 09.04.2009 [Лінк на твір]
Мені сподобалося! А особливо закінчення... Коло дочитав стало тепло і тихо...

ходити по морській поверхні, освітлену місячною доріжкою, і відчувати як лоскотно торкаються хвилі босих стоп…

це гарно)))

Треба зникнути, швидше зникнути, стати примарою, міражем, мрією, проявою, сном, який забудеться з першим сонячним променем!

А в цьому реченні порівняння сподобались) 5-ть)

avatar
4 Дарка • 16:18, 10.04.2009 [Лінк на твір]
Дякую yes
avatar
0
5 spydut • 08:27, 19.08.2021 [Лінк на твір]
слова задоволенням душі промовляють


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".

virchi: Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці

virchi: Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz