Ось ці пейзажі мальовничі, Своїм оком жадібно ковтав, Коли у вікно своє дивився, Коли настрій сильно впав, Я у собі розчарувався, і що робити я не знав, Навіщо із тобою я зустрівся, Тебе,- навіщо покохав, І тепер як човен в морі, Без весел, без вітрил, Ледь уцілівший після бурі, По течії невпинно плив, І всеодно куди понесе, Мене невгамовна течія, Бо ж нічого не принесе, Любов страждальницька моя. 22.06.08
Є певне світло у ось цих рядках, таких як: Ось ці пейзажі мальовничі, Своїм оком жадібно ковтав, ... І тепер як човен в морі, Без весел, без вітрил, Ледь уцілівший після бурі, По течії невпинно плив, І всеодно куди понесе, Мене невгамовна течія,
Та є, ось цей, над яким треба ще попрацювати, бо на мою думку - він значно знижує позитивне сприйняття твору:
Коли у вікно своє дивився, Коли настрій сильно впав,
А ось тут трохи над змістом, щоби аж дух захопило (сам не знаю як, а даю Вам завдання ): По течії невпинно плив, І всеодно куди понесе, Мене невгамовна течія, Бо ж нічого не принесе, Любов страждальницька моя.
Так, я згідна з Василем, бо четвертий рядок знижує враження від метафоричності твору ("Коли настрій сильно впав"), він сильно виділяється серед загальної картини твору. А загалом - непогано. Є недоліки, але ж із досвідом вони зникають, до того ж вони малі та незначні. Романе, бажаю натхнення та успіху, твори у Вас цікаві))
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")