Пн, 04.11.2024, 20:21
Меню сайту
Категорії каталогу
Становський Олександр [2]
Демчук Олексій [1]
Донога Олексій [15]
Васильченко Світлана [9]
Трудний Григорій [14]
Іскренко Ганна [1]
Стоєва Анна [15]
Мостюк Сергій [3]
Опитування для Вас:
Чи потрібен цей модуль
Всего ответов: 355

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Одещини категорії та розділи української поезії, українська проза Донога Олексій
 

Поетична сторінка Олексія Доноги

Рано не жди

Мовчання думок, смерті подібне,
Воно таке миле…таке непотрібне…
Як можна дихати разом у раз,
Щоб не кинувся розуму сказ?..
Як можна порожньо вгору дивитись,
Не бачачи неба, ним насититись?
Як можна серце людям продати,
А не втікти і просто…кохати?...
Навіщо ти очі сміхом натерла,
Коли уже все… Душа уже вмерла?...
Навіщо туди, там, де гори, біжиш?
Ти ж уві сні! Ти лише спиш!
Хто тобі скаже? Хто допоможе?
Знову самотня… Господи-Боже…
Прокинешся. Встанеш. Пусто навколо?
Ти сама малюєш таке собі коло…
Біжиш в пустоту, а навколо – стіни
Невидимі просять: « Стань на коліна!»
Станеш. Постоїш. Зміниться щось?
О, вітер подув! Ні…То здалось…
Я дивлюсь здалека. Дивлюся й мовчу.
Поки горя вп’єшся ти досхочу.
Можу за руку узявши піти,
Там нас чекатимуть наші світи…
Хочу і рвуся…Час зупиняє.
Каже, що рано. Мабуть, він знає…
Мучишся, пташко? Не мучай мене.
Я знаю цей біль. Він скоро мине.
Пруття клітки клюєш до світанку
Ждеш та не бачиш вільного ранку…
Може, спатимеш далі? Так буде краще…
Не знатимеш сонця… Тобі воно нащо?
Я лишуся сам, утім, як завжди.
Спи, доню, спи. І рано не жди.

Моя Sehnsucht

Спалити небо можна швидко,
Коли я вмру за п’ять секунд.
Із вежі серця дуже видно,
Як швидко в себе я помру.

Провал у себе – дивна ноша:
Ні плечі втримать, ні спина
Не можуть зовсім, я й не хочу,
Поки любов – це смерть моя…

Так швидко ніж у серце плине,
Спокійно, не вгинаючись в мені.
А я мовчу, як біль по венах рине…
5 цих секунд у смерті, уві сні…

Не страшно впасти. Втратить боюсь
Тривке те золото у серці сліз моїх…
В воді останніх поцілунків вп’юсь,
Впадаючи у рів коханих губ твоїх.

Там серце спить, у тій долині,
Де мовкне змучена душа.
Я тут лежу, у домовині,
А ти п’єш із сил моїх ковша…

Хтось рветься з клітки та на волю,
Я встати зовсім не спішу,
Пущу Романтика по полю,
Востаннє любов я покажу…

Останні квіти на могилі
Моїй Романтик покладе,
І губи, в посмішці застиглі,
До губ моїх хтось прикладе.

Це будеш ти? А може інший?
Цей вибір тобі і тільки тобі.
І маску водою на лиці розмивши,
Знайдеш крихту серця в глибокій собі…

Я швидко помру. Постій, подивися!
Останній твій погляд на собі ловлю.
Об камінь твердоти так швидко розбився,
Не встигши усоте сказати «Люблю»...


Додав: Awawa (16.11.2008) | Автор: © Олексій
 
Розміщено на сторінці: Донога Олексій

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2447 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Lesyanka • 11:36, 17.11.2008 [Лінк на твір]
5+!!!!!! respect
avatar
2 Awawa • 20:40, 17.11.2008 [Лінк на твір]
дякую. значить варто інші викладати?
avatar
3 Emmanuel • 21:46, 17.11.2008 [Лінк на твір]
звичайно викладайте!
avatar
0
4 spydut • 07:09, 13.08.2021 [Лінк на твір]
бачити звичайне в незвичайному і навпаки


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz