Все іде шкереберть, все іде навпаки,
Я оглядаюсь, все це бачу навколо,
Крутять чимдуж нашу кулю роки,
Швидко, аж у жилах моїх похололо Випий картоплі, з’їж трохи пива,
Хапай мою руку, роззувши всі очі,
В житті немає якогось та дива,
Поки сам не злетиш у любов серед ночі А ти забула, забула, забула,
Як лічили зірки того дня.
Ти роздула, роздула й задула,
Вуглинку у диких вогнях .
Ти не знала, не знала, не знала,
Що автобуси в нас різні.
Так ти ридала, ридала, ридала,
Що у тілі від сліз рани наскрізні Не бачу твого фото в телефоні ніяк,
Хто би дав крила, щоб злетіти над гори,
І це фак. І це сак. Все на світі не так.
Ще й над горами, напевне, затори І це фак. І це сак. Все на світі не так,
Пусти мене ближче до себе.
| 
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.