Все іде шкереберть, все іде навпаки, Я оглядаюсь, все це бачу навколо, Крутять чимдуж нашу кулю роки, Швидко, аж у жилах моїх похололо Випий картоплі, з’їж трохи пива, Хапай мою руку, роззувши всі очі, В житті немає якогось та дива, Поки сам не злетиш у любов серед ночі А ти забула, забула, забула, Як лічили зірки того дня. Ти роздула, роздула й задула, Вуглинку у диких вогнях . Ти не знала, не знала, не знала, Що автобуси в нас різні. Так ти ридала, ридала, ридала, Що у тілі від сліз рани наскрізні Не бачу твого фото в телефоні ніяк, Хто би дав крила, щоб злетіти над гори, І це фак. І це сак. Все на світі не так. Ще й над горами, напевне, затори І це фак. І це сак. Все на світі не так, Пусти мене ближче до себе.
|