Прощай... Моя Остання Крапля Крові... Стрілою сну в зеніт прямуй... А я забуду назавжди… Твою німу подобу… Вітер від парфуму… І стоптані рядки… У попіл правди й сигарет… Навперемішки … І пензель мій зламай… Щоб легше пив з долонь… Колючу мертву воду… Щоб сміявся співом грому… На свій старий портрет… І вив на місяць… Щоночі… І по команді… Слухняних блискавок… Твоїх покірних ламп… Яким розетка – я… Моя Остання Крапля Крові… Забудь ключі ти на столі… Будь-ласка, тут… І запах дверей ти залиши… А то мушу я спалити… Відрубати руки… Квадратом чорним штрихувати… Закреслити… Забути… Розламати… Прощавай, Моя Остання… Крапля… Кро…
Трохи не сподобались слова про розетку, але потрібно відмітити майстерно написані останні думки і слова людини, яка вирішила піти з життя через іншу людину. /////хоч і не підтримую я усі ці негативні думки////
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.