Пн, 04.11.2024, 20:37
Меню сайту
Категорії каталогу
Становський Олександр [2]
Демчук Олексій [1]
Донога Олексій [15]
Васильченко Світлана [9]
Трудний Григорій [14]
Іскренко Ганна [1]
Стоєва Анна [15]
Мостюк Сергій [3]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Одещини категорії та розділи української поезії, українська проза Донога Олексій
 

Парафіновий сон

Я лежав і думав у вікно.
На підвіконні - дим від теплих слів
Чому на мене падав сон?
Не хочу знову чорних днів.
Коли я сплю - втрачаю час
Навіщо сонний відпочинок?
В безумстві тім палає враз
прах годин і дум будинок
Я забув ім’я ночей
Я забуду смерть думок
Вкрав себе у всіх смертей
Та молюся до свічок
Сльози ті із парафіну
Додолу капають на стіл
у повітря стукіт стіну
Усі слова умить скрошив
Завмер вогонь, та не погас
Застигло все в морозі чорнім
Закляк. Німий… і цокіт-час
Гримить у шепіт наш бездонний..
І чую лиш я голос той,
Що вкарать мене прийшов
І він гримів мені війной,
І він спитав, чи вкрав я сон?
Чому я досі не схиливсь?
Бо час – то сильний буревій
Чому об скелі не розбивсь,
Чому не став ще схож на гній?
-Бо спати сни – не та ціна…
Злякався голос. Бо я прав.
-Любов і сон – це все війна…
Це все у холод я сказав.
Мовив грім далеким боєм
Що купить сон він мій назад
І за ціною не постоїть
Бо брат його я, кровний брат…
Єдиним полум’ям горів,
Горів вогнем я тим одним -
Щоб люд у правду свою жив,
Отримав ж те, що заслужив.
Бо світ стоїть на нас одних,
І ми страждаєм щоби жить…
Щоб горя вітер миттю стих,
І хай нове життя горить!
Послухав голос. Помарнів
І тиша впилась звіром в вуха
-Як хочеш ти…- промовив він
Та із вікна запахла мУка…
І я померти захотів…
Там був вогонь. Вогонь небес
Серця вмирали без голів
Ходив накруги пекла пес
Я на коліна впав, кричав
За що їм гнів незримих рук?
За що дітей ти поховав?
Своїх дітей, о смерті крук?
-Це їхня плата за віки,
Що поїдали мене вщент
Могутній голос відповів
І плач порвав його в момент
-Палили ліс, бруднили воду
Вбивав брат брата на війні
Губили люди свого роду
У серці моїм всі бої…
І кожен постріл болем був
А ти питаєш чому так?
Ти мене себе позбув
Бо спать не хочеш ти відтак…
Я співаю колискову
Волосся гладжу, поки спиш…
Співаю сонцю пісню нову
А ти гнів в собі ростиш…
Ти вбив мене, та я безсмертний
А тепер хай все горить…
І я кохаю біль нестерпний
Що за всіма мені болить
І згасла свічка. Згаснув я.
Темінь людства нас накрила
У нього є своя війна
Щоб наші чорні чистить крила

Додав: Awawa (27.12.2008) | Автор: © Олексій
 
Розміщено на сторінці: Донога Олексій

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2577 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
avatar
1 Sofi • 14:56, 30.12.2008 [Лінк на твір]
Олексію, Ви пробачте, якщо буду різкувато висловлюватись, але чи не могли б Ви мені пояснити, що це озаначає, і де логіка?

Я лежав і думав у вікно

у повітря стукіт стіну[color=purple]

Дещо дивний вірш, хоча думка цікава....

avatar
2 Awawa • 17:45, 30.12.2008 [Лінк на твір]
Дякую за критику:)
В моїх віршах багато таких от дурнуватих алегорій, і логіки в них через кризу нема і в найближчому майбутньому не передбачається.
Лежав і думав у вікно - тут, я думаю, більш-менш зрозуміло - сиджу на вікні і думаю.
у повітря стукіт стіну - отут я загнав. в оригіналі, себто чорновику, "стукіт у стіну повітря", та через риму прийшлось накрутити. Дякую, я цього при прочитанні якось і не помітив. працюватиму далі:)
avatar
3 Sofi • 11:55, 31.12.2008 [Лінк на твір]
Гарне почуття гумору!
І, судячи з того, як написаний коментар - прозу можна починати писати, або верлібри! думки ж то цікаві, не обов"язково їх одягати у риму
avatar
4 anatoli@ • 10:05, 02.01.2009 [Лінк на твір]
Про, що вірш незрозумів, переплетено декілька тем. Дійсно, навіщо "сонний відпочинок"?.. Без сна в голові помутниться, почнеться каламбур думок і молитва до свічки не вкраде, вас, від смерті. Моліться до Бога, моліться у свічки. Твір повинен щось нести - добро чи зло, світле чи темне, повинен бути завершеним, зрозумілим, тронути читача. До цього нам і потрібно йти, вдосконалюватись. Бажаю успіхів. Дякую.
avatar
5 Awawa • 13:40, 02.01.2009 [Лінк на твір]
Одразу видно, що вірш ви не зрозуміли. І несе він не добро і не зло. це мої особисті роздуми. Дякую за критику
avatar
0
6 spydut • 07:13, 15.08.2021 [Лінк на твір]
у смутку часто день минає


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz