Пахучу ніч, мов каву, розіллю.
Іди сюди. Яка щока холодна...
Скажи мені:"Я так тебе люблю!"
Скажи неправду - я повірить згодна.
Бо знаю все. І ти, напевно, теж:
Не встигне ранок глянути у вічі,
Як ти од мене тричі відійдеш,
Як ти од мене відречешся тричі.
Во ім'я чи без імені (налий!) -
Так просто, так буденно, так між іншим
(Маленьке слово чи рядок скупий
Невдовзі стануть спогадом і віршем).
І буде то, звичайно, не від зла:
Той, хто злукавив, зовсім не лукавий.
Терниста тінь торкається чола.
Чого мовчиш? Іще налити кави?
Все - тимчасовість: тим у часі вість,
Хто так і ходить краєм - прірви, неба...
Пий ніч. Хмелій. Бо ж ти - мій пізній гість
І утікач із Ноєвого теба,
Де всіх - по парі, де немає зла
І не карають голову повинну.
Пахучу ніч, мов каву, розлила,
Знов зіпсувавши білу скатертину.
Хто зрозуміє щастя самоту?
Квітують стіни, наче райські кущі,
Бо я тебе і ніч єдину ту
Наворожила на схололій гущі.
Смачнюща кава захопила розум, Думки втекли в розлиту темну ніч, Я пережив гірку життєву прозу, Смакуючи віршем цим віч-на-віч. Без перебільшень, - удалася кава, Читаю вірш, - в душі приємний щем, Октаві, безперечно, - "браво!" І хочеться, іще, іще, іще...
Дуже гарний вірш, оповитий легеньким димком мрійливості, загадковості. Чомусь відразу привернуло увагу і запам'яталося МАЛА ЛЮДИНА СПРАВДІ ЗАМАЛА УСЕ ЖИТТЯ НЕСТИ ВАЖКУ ПРОВИНУ. Творчих успіхів вам і натхнення у ворожінні.
Дякую Немо за уміння смакувати віршем (люблю і я віршовані коментарі ), Віктору - за попадання в ціль (а ворожка з мене нікудишня!), Лесі - за підтримку і добрі слова. Отож, заходьте на каву!
Наскільки просто, а все сказано. Правда життя, чи кохання?.. До сліз відверто, щиро. Спокійно і гарно. Як пише Nemo: "В дущі приємний щем" - дуже влучно, я відчула те ж. Дякую від усього серця за вірш. Мені сьогодні саме цього зранку бракувало. 5!
Не часто так буває - читати з вологими очима, навіть ледве сльзи стримувати!!!! Це не просто сильно, не просто глибоко, це таке, що розриває душу із середини і змушує плакати, чи навіть голосити.... Стільки болю! Стільки мудрості! А яка образність! Світлано, такі вірші народжуються рідко!
Якщо я правильно зрозумів, то попаданням у ціль являються процитовані мною двоє рядочків вашого, не полінуюся зайвий раз повторити, гарного вірша? Все інше служить просто його талановитим оздобленням. Віднині кави у вас побільшало - навчатися ворожінню буде із чим...
Софійко, якщо цей вірш викликав у Вас такі емоції - це означає, що він справді заслуговував аби його написали. Якщо Ви відчули мій біль - це означає, що і сама пережили щось подібне. І (як правильно зрозумів Віктор фразу "Мала людина справді замала усе життя нести важку провину") - пробачили й відпустили. Тільки іноді невинна ранкова філіжаночка кави перетворюється на справжнє маленьке пекло...
Вибач за те, що дощ Схожий на мокрий сніг, Вибач за те, що змок Простір від ніг до ніг.
Вибач, що мій вінок – Краплями на полотно. Кров’ю моїх доріг В небо тече вино.
Потом мого чола Пахне цей сизий дим, Замкнуто всі слова Пензля замком твоїм...
Це не коментар. Це фрагмент мого старого вірша. Не знаю, але саме його хочеться тут процитувати. У вірші мене вразила жорстока правда життя: "Бо знаю все. І ти, напевно, теж: Не встигне ранок глянути у вічі, Як ти од мене тричі відійдеш, Як ти од мене відречешся тричі." - і не так та правда, як мужність, з якою автор сприймає її. Дякую. Дякую і за вірш, і за насолоду від смакування справжньою поезією.
Ага!.. Тепер моя черга настала очі втирати... Від ваших чудових коментарів, від гарних емоцій, які дарує спілкування з вами. І від того, що, нарешті, виблагала пробачення у Василя. ура!
Хай простить мені чоловіча половина! У мене вірш викликав гірку образу за красивих душею, глибоких, талановитих, гідних поваги і любові ЖІНОК, до яких кохання приходить лише на ніч, а вранці тричі відрікається... Чи вже така наша доля жіноча - ходити краєм прірви, неба?
А хто це тут у чорних кавових надрах давніх віршів шпортається?.. Дякую, що завітали. Мабуть, Катю, і Вам відомо, як то воно "краєм"? (чи лезом?) А чоловіки охоче пробачать. Міш, що занадто гірке: кава чи сльоза?
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
та
у Вас 
0
Чи є тут на сайті композитори?
