Овва!.. Овва!.. Який віночок з літер! Які слова - горіхова нуга! А я в житті - розпатлана, як вітер. Якась така - ні баба, ні Яга:
Вперед!вперед! - не знаючи спокою, Бо мертвий півень проса не клює. Запам'ятайте: я завжди з мітлою. А любите - любіть таку, як є.
З'явивсь поет - довірливий, далекий... Ну як оцій зарадити біді? А знаєте, у Вашої смереки На голові гніздяться бігуді...
Із губ не мед - слівце солоне лине (Та промовчу, бо скажуть дами:"Фі!") Повірте, DIDу, я - гірка калина І геть не еротична (не Софі!).
Красива мрія, вишгородський Грею. Вітрила - вірші... Що там говорить! Щоб жінка залишалася зорею, Спочатку треба небо їй створить.
|