Чт, 21.11.2024, 21:00
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Шевченко Тамари [56]
Василенко Любомир [35]
Опацький Михайло [36]
Луцкова Світлана [35]
Лях Руслан [24]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Італії категорії та розділи української поезії, українська проза Луцкова Світлана
 

ДЕЯКИМ КРИТИКАМ



ДЕЯКИМ КРИТИКАМ


Предмет моєї заздрості - пташа
З великим жовтим дзьобом немовляти.
Ніхто його не вчить складать вірша
(Сказать точніш: ніхто не вчить співати).

Ніхто не каже, як бунтує грім
У небі, від безтями чорно-синім,
Як жовта гілка в докорі німім
Стуляє листя у мольбі осінній,

Яким життям весняний світ буя,
Як гнізд чернетки перекреслить летом...
Не зна цього ДОПОКИ ластів'я,
Як і не зна, народжений поетом.

... Щасливі птахи! Все у них ладком:
Несуться кури, плачуть гуси дикі,
Ширяє крук не білим голубком.
Бубнять індики, бо вони - індики.

А у людей? Співаєш, як поїв?
Тому вважаю вічною проблему:
У наших товариствах солов'їв
Ще довго будуть квакати "не в тему".


Додав: octava (11.08.2009) | Автор: © СВІТЛАНА ЛУЦКОВА
 
Розміщено на сторінці: Луцкова Світлана

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3700 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 18
avatar
hands hands hands
avatar
2 octava • 23:00, 11.08.2009 [Лінк на твір]
Цей вірш має більше років, ніж деякі користувачі "Анумо..." :) (Чомусь він спав на думку, коли переглянула останні "чатування" і коментарі щодо оцінювання). Сприймайте його, будь ласка, "у міру власної розпусти" :) Мені б хотілося лише додати, що потрібно навчитися самому просіювати як похвали інших, так і критику. Потрібно самому навчитися оцінювати власну поезію (хоч спершу, напевно, має деякий сенс навчитися і писати?) ТУТ, на сайті, ВЧАТЬСЯ: спілкуючись, віршуючи, виправляючи, жартуючи. Те, що можна пробачити початківцю, не можна пробачати автору "зі стажем": "п'ятірка" sofi відрізняється від "п'ятірки" Nemo. І ми достатньо свідомі цього, чи не так? (Чи не так...) А для бажаючих пограти у "Морський бій" є інші сайти.
avatar
3 Did • 02:19, 12.08.2009 [Лінк на твір]
Мудра ви жінка в поезії і, надіюся, в житті.
Неквапливо, розсудливо, образно поставили всіх на свої місця у вірші і коментарі до нього.
Але ж - "... ніхто не вчить співати..." чомусь поруч ваших зауважень та настанов виглядає не пташеням, а "зальотним" птахом. І порівнюєте з пташеням, і заздрите самоукові, і пробуєте в коментарі когось навчати, мов пташеня.
Чомусь думаю, що ви просто поспішили з коментарем.
Вірш чудовий. Було б ще цікаво довідатися про мотивацію його написання, адже щось підштовхнуло Вас до цієї теми.
Дякую.
avatar
4 Sofi • 07:55, 12.08.2009 [Лінк на твір]
Не в тему. Або ще не в унісон
із тими, хто про вічне і про сон,
про кров, любов, про ночі, очі, хочу...
Пробачте, якщо голову морочу!
Але так прикро, що чиясь душа
по лезу йде, по лезу від ножа...
Чи вистачить нам розуму дійти,
що пишуть інші, як не я, не ти,
а краще нас?.. Ще зовсім кострубато,
але душа відкрита і багата.....
avatar
5 45tom • 19:25, 12.08.2009 [Лінк на твір]
Дякую,повчальний вірш,правильний.Хай беруть на озброєння ті хто дуже хоче всіх завжди повчати і виставляють оцінки маючи своє якесь особисте бачення,добре коли у людини є свій погляд на речі ,але на зустріч течії та ще й при цьому майже ображаючи її , людину яка пише,не зовсім на мою думку це правильно...На нашому сайті це до речі рідко трапляється і я дуже тому радий!
avatar
6 octava • 21:40, 12.08.2009 [Лінк на твір]
Уміння співати - природний рефлекс птахів. Кожен виконує свою пісню в залежності від того, хто він: півень не пнеться витьохкувати, а горобчик не скаже вороні, що вона погано каркає. Вікторе, я не заздрю САМОУКОВІ, а пташиній "життєвій мудрості": без рейтингів і образливих суперечок. А через скільки випробувань доводиться пройти людині, щоб, нарешті, заспівати свою пісню (досягти мети)? Скільки нездар або "чужаків по духу" намагатиметься продовбати їй маківку? Це стосується також і місця автора у будь-якому творчому процесі ( в тому числі, й поезії). АЛЕ: уміння творити - не вроджений рефлекс людини. Тому природно, що вона має вчитися. А тепер розповімо баєчку майже за Криловим: якби людей-лебедиків навчали лебеді, проблем із лебединими піснями не було б!( врешті, можливі випадки, як у казці про гидке каченя). Але коли за навчання юного лебедя береться який-небудь кіт, наш пташок ризикує не тільки втратити голос і крильця, а й почати виловлювати гризунів... Чи потрібно продовжувати далі, Вікторе, щоб Ви зрозуміли, що я мала на увазі і у вірші, і у коментарі?
Моя "сайтівська позиція": у човні Софійки Кримовської, Олексія, Катрусі, Наталки Гуркіної... Двійок не ставила і не буду, щодо зауважень - навпаки: робила і робитиму із надією, що вони допоможуть (і ні в якому разі - не образять, не принизять і т.п.)Якщо розумію, що людині вони байдужі, що вона не враховує їх у майбутньому, - що ж, я не кіт. Я - лише Кривенька качечка tongue
avatar
Ага.. Кривенька качечка)))
За казкою, то була прекрасна дівчина. Тільки примхлива трішки: від діда з бабою полетіла, до качок вертатися не бажала... Одні ж то покинули її, інші підглядали, гніздечко спалили... Та все ж полетіла вона до своїх, від людей подалі... Птахи чи звірі швидше прийдуть на допомогу і підтримають, ніж люди... Наші зацькують, коли хто не такий "досконалий", як інші... І часто береться до уваги зовнішній фактор: врода, правильність (у віршах - образність, ритміка, рима), але майже ніколи не враховується наявність душі... От як у кривенької качечки... Чи у творах, зацькованих "досвідченими" поетами...
avatar
А з приводу Вашої критики, дорога Світлано, - критикуйте, критикуйте і ще раз: критикуйте!!! Я тільки буду рада, що мої твори читають такі Поети!!!!!
(І спасибі за місце в човнику. Там досить затишно з Софійкою, Тамарами (усіма:)))Наталею Гуркіною, ОЛексієм і Вами))))
avatar
14 Did • 20:51, 15.08.2009 [Лінк на твір]
"Предмет моєї заздрості - пташа...
Ніхто його не вчить складать вірша..."
Гарні, повторюю, слова, але вони говорять про одне, а в коментарі мова про інше. Тільки і всього.
А як бути із побажанням сприймати його "...у міру власної розпусти?"
Взагалі, очікувана і прогнозована реакція на мої зовсім не образливі слова.
avatar
7 octava • 21:47, 12.08.2009 [Лінк на твір]
А, до речі, прошу вибачення: не відповіла на запитання. Вірш написала, ще студенткою після одного із засідань літературної студії. Це була "реакція на реакцію" критика на поезію надзвичайно талановитої, як на мене, людини. Чи не розповідали і Ви колись про аналогічні випадки, Вікторе?
avatar
8 shetamara • 14:44, 13.08.2009 [Лінк на твір]
Правильно ти сказала, Світланко: "щодо зауважень - навпаки: робила і робитиму із надією, що вони допоможуть (і ні в якому разі - не образять, не принизять і т.п.) Якщо розумію, що людині вони байдужі, що вона не враховує їх у майбутньому".
Але, я ще думаю, що зауваження можуть писати усі, хто їх помічає (багато відомих критиків не досягли висот у літературі, але дякуючи їм, поети змогли показати себе світу), а вже справа автора, прислухатися до них чи ні. Не було б тоді й наших класиків із своєю надзвичайністю, якби вони слухали усіх критиків.
А от якщо автору вказали на описки, це теж допомога та ще й робота критика у редагуванні тексту, а вони так і залишилися не опрацьованими, то тоді не варто і писати йому іншого разу, бо то вже неповага до того, хто допомагає.
Щодо оцінок, то навіщо ними перейматися? Може цю функцію взагалі зняти? Усе буде зрозуміло із коментарів.
avatar
9 Sofi • 14:48, 13.08.2009 [Лінк на твір]
Абсолютно згодна з дівчатами!
Та останнім часом можна зустріти коменти на зразок " вночі злякатись можна" на гарне фото поетки сайту, або без зауважень одиниця.... саме таке і ображає!
avatar
Чудовий вірш, Світлано!!
А квакання - куди від нього дінешся, воно завжди буде (тих, що не розуміють про що йдеться у творі поета від бога,-- рівно як і графомана, що не розуміє критичної підказки поета-від-природи, котрий насправді бажає помогти, а не зауважувати з причин зверхності).
Як на мене, - конструктивні зауваження людині, що дійсно працює над словом, - необхідні для самовдосконалення. Той, хто надто ображається, може хіба що писати речі «в стіл», не виносячи на очі «профі». А на хамство, про яке писала Софійка, уваги звертати не треба, то спроба слабкої чи безталанної людини прославитись, безсилля,- не що інше. Така от моя банька на священу воду (мій коментар :)
avatar
13 octava • 19:37, 14.08.2009 [Лінк на твір]
От, дівчата, дякую за солідарність! Нам би гуртом яку партію створити ("Бабським батальйоном - по життєвих негараздах!", наприклад :) І потім переможених у стоси складати... А якщо серйозно говорити, то бачу, що переважна більшість мене зрозуміли. Щодо рейтингів, оцінок - дійсно, це не найголовніше. Бо завдяки їм іноді частенько виникає ситуація, як на ілюстрації до вірша: сидить надуте курчатко на вели-и-икому яйці у воронячому гнізді... Все відносно у цьому світі, панове, все відносно!
avatar
15 Nemo • 00:56, 17.08.2009 [Лінк на твір]
Зібрались акули в відкритому морі,
Дістала жертовні скелети вся рать,
І в кожної кІсток було у коморі,
Що стільки не навчено всіх рахувать.
Сказала одна: - Безперечно, ми кращі,
То ж іншим рибинам до нас тепер зась,
У кого ще є такі зубчасті пащі?
Хіба нам рівня чи лосось, чи карась?
- Тут є кандидат... - Враз промовила друга,
- Він каже, що в нас не достатньо ребер,
Можливо і так, але... в цього друга,
Немає голів..., бо він стільки не зжер.
- Так-так... - обізвався найстарший катранець,
- Не міг більше з'їсти за кожну із нас,
А чий то він буде, ото, вихованець,
Щось я не пригадую гОлосних назв?
Четверта поважно: - Я знаю одного,
Та він - дріб'язок поміж наших похвал,
Немає у ньому мисливця від Бога,
Єдиний здобуток - хіба що - корал.
Із цими словами акули спочили
І кожній сумнівні наснилися сни:
Чи правильно ребра вони полічили,
Чи, враз, не крутіша якась крутизни?
А Nemo, прослухавши хижеє віче,
Спустився в корал без ілюзій, надій,
Всю мову в собі прокрутив іще тричі
І нумо з дітьми догравать "Морський бій".
На ранок вся зграя прокинулась разом,
Розкинула гребні, неначе на бал,
І в кожної гризла у шлунку образа,
Що все у них є, та не їхній корал...
avatar
16 Zira • 15:54, 15.11.2009 [Лінк на твір]
up
avatar
"Мораль сей басні такова" respect respect respect respect respect respect respect respect
avatar
0
18 spydut • 12:24, 01.09.2021 [Лінк на твір]
ось і зігнали критиків разом і треба також слово краще зрозуміти


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz