... Без ніяки'х причин Сидиш і споглядаємо в життя При чаю мрій, у спокою цигарки На дворі сонце, кінчається весна І твої коси заплітає гарні, Зелені очі - погляд у майбутність А у долонях запуталась любов Регоче день нову свою присутність Палкі обличча сміхом проколов, Не все гаразд хоч якби то хотілось У вишиванку виплести чуття Якась підозра увійшла у тіло У наші мозги - кінчається весна Та рік цвіте... і обєктивне літо Принесе й тут цей зрозуміння квіт Ще і у нас зашумить тепле жито В серцях ще наших замешкає привіт Не треба бо презентів промовистих Мільйонів слів, заповнеь і весіль Наша любов немов осіннє листя Цвіте... без ніяки'х причин. П. Онишканич, 1994 ...
|