Чт, 04.09.2025, 08:39
Меню сайту
Категорії каталогу
Ruslana Lev [7]
Онишканич Петро [136]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Канади категорії та розділи української поезії, українська проза Онишканич Петро
 

Невже аж стільки ...

...

Невже аж стільки ...

Невже пройти аж стільки світу
Потрібно було мені вбраним
В небо дивитися по-тиху
Шляхи минаючі незнані,
Невже аж стільки днів чекання
В німих годинах протирічча
Рости я мусів без вітання
З дощем падаючи у вічність,
Невже аж стільки комбінацій
Проплисти мусіло у віки
Щоб я Тобі сьогодні вранці
Червоні рожі міг вручити ?


1995.29.12  П Онишканич
 
...

 


Додав: perexid (03.10.2009) | Автор: © petro
 
Розміщено на сторінці: Онишканич Петро

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1582 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 

Ключові (?): love

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
1 Did • 00:23, 04.10.2009 [Лінк на твір]
Це ще мало. Інші подібних хвилин все життя чекають і, буває, що даремно.
avatar
0
2 spydut • 19:30, 12.09.2021 [Лінк на твір]
Досить цікаво , але все якось наплутано і добре ще не осмислено до кінця . Але основа передання душі у слова дуже цікаво , багато є про що замислитися . Чому ми , творці слова , так деколи спішимо і кудись летимо . Я розумію що є бажання чим швидше поділитися добрим словом із іншими . Але часто зупинка потрібна кожному , щоб ще раз переслухати те що написано ...


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете?
Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші.
Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх.
Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод

Nemo: якщо махаєш крилами, в яких є підтримка натхнення, стіни розсипаються на пісок... і чоло лишається цілим...

leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz