...
І...
...І, закінчились уродини І, я до себе вже дійшов, І мучивсь не одну годину Хоча далеко не було, І трохі я спітнів в дорозі Хоч ніг здається не вживав І так мандруючи по змозі Про сенс свого життя питав, Про сенс життя питався в друзів Котрі гостились при столі Питавсь чи у зеленім лузі Не краще б спати ,би, мені А потім кралю я питався Чи нас до неба так приймуть А як приймуть то скільки дасться Горілки взять на одну грудь,
Та як показалось пізніше Вона не кралею була Це наш священник в салон моди Погнався купувать вбрання, Це наш священник, яке диво, Поглянь як він мене підсів А я такий вже був щасливий Що молодицю підхопив, ... І, хоч далеко я не хо’див І, хоч далеко я не був Та стільки світу я побачив Що сам аж під столом заснув.
1996.01.17 Петро Онишканич
...
|