Світ це абстракція усюди І шкіряні у ньому люди А я дивлюся в їхні очі А я лежу в обіймах ночі, Лежу і часу гравітація Пожовклі пальці убирає Роздумую - і демокрація Шлях у майбутність вибирає Мислю - й ніде нема причини Щоб дійсність іншою ходила Космос і біла павучина Любов і мила чорнобрива А світ не умира в просторі І не народжується знову, Світ є - а я дивлюсь на зорі І при нагоді... йду до дому.
Світ це абстракція байдужості що так глибоко закарбувалася памяттю на людських душах і не хоче ніяк сповзти із людських душ у темряву щоб забути цю байдужість і глянути із надією на сонечко ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0