Світ є

Світ це абстракція усюди
І шкіряні у ньому люди
А я дивлюся в їхні очі
А я лежу в обіймах ночі,
Лежу і часу гравітація
Пожовклі пальці убирає
Роздумую - і демокрація
Шлях у майбутність вибирає
Мислю - й ніде нема причини
Щоб дійсність іншою ходила
Космос і біла павучина
Любов і мила чорнобрива
А світ не умира в просторі
І не народжується знову,
Світ є - а я дивлюсь на зорі
І при нагоді... йду до дому.