... Навряд ... І нічо що наші мрії не проснулися були І нічого що у щасті ми щасливі не були Це лиш вітер існування, переміна перемін Все змінилось, у коханні лиш кохання є без змін Все змінилось і розмова вже завмерла на словах Занімілі колискові, замовчали почуття Й не лишилось в цьому світі ні хвилини на любов Ось і все, тепер лиш жити нам зісталося кругом Ось і все, лиш існувати, доживати до віку Зайву душу доглядати на широкому степу Безконечно й терміново утікати у полон; Це усе - уже нічого, ці думки вже за вікном Це кохання - вже минуло, вже не вернеться назад Вже скінчилося, відбуло, вже пішло собі, навряд 2000.03.29 П Онишканич ...
|