Вічний

Вічний

Тінь до стіни притулилась червона,
Задумався німий вже краєвид,
Й розложивши губи на тиші долонях
Під липою вітер заснув і храпить.

Іде царство тіні - босе наче листя,
У обрії сонце як рожевий цвіт,
Яблуко вечірнє - розповідь сочиста,
Мріє щоб не впасти у тернистий світ.

Почорніло жито - спливають повіки,
Шумить умирання у нове життя,
Когось уродили... а когось убито
І здається знову вічний лише я.

1989 П Онишканич

...