Біля дороги двадцять п"ять (25)

Біля дороги двадцять п"ять (25)

Біля дороги 25 проходжу нині вільним кроком,
Вільнішше крутиться земля - чобіт торкається трави,
На ліво - скорість, все гуля; на право - вільність сидить боком,
Все доганяється, і все спокійно слухає весни.

Гуде життя - зелене світло, на перехресті світ кипить,
Цвіте життя - і зацвітає цвіт придорожньої любові,
Йду обережно, щоб на ліво припадком кроку не зробить,
І щоби праве просинання не задопта"ли білі ноги,

По лінії йду - лінії життя, чіпивсь волосся рівноваги,
Нога одна торка ансфальт, друга знов сирої землі,
Гряду й тупцюю в горизонт - іду без надміру поваги,
Біля дороги 25, у теплих чоботах своїх.

02.1995 П Онишканич

...