... Мрії Пам"ятаю, прибігали спочені як діти сміялися - хотіли - крізь сльози мусили втікати від дійсності кучер"яві - хоч зрозумілі і вимовні як відпочали дивилися у очі у очі вітрові і простору в очі серни зеленого лісу в очі соняшної хвилі моря ніколи не заміняв я з ними слова хоч наші думки не раз говорили ніколи не цілував їх вуст і не торкав мокрого їх волосся одне що мене з ними лучило і єднало нас в ритм буття це була кохаюча Вона - Надія Пам"ятаю, прибігали спочені як діти сміялися, хотіли, крізь сльози названі мріями втікали від дійсності хоч все вказувало що вже запізно 1990 П Онишканич ...
|