| ... Мрії Пам"ятаю, прибігали спочені як діти
сміялися - хотіли - крізь сльози
мусили втікати від дійсності
кучер"яві - хоч зрозумілі і вимовні
як відпочали дивилися у очі
у очі вітрові і простору
в очі серни зеленого лісу
в очі соняшної хвилі моря ніколи не заміняв я з ними слова
хоч наші думки не раз говорили
ніколи не цілував їх вуст
і не торкав мокрого їх волосся
одне що мене з ними лучило
і єднало нас в ритм буття
це була кохаюча Вона - Надія Пам"ятаю, прибігали спочені
як діти
сміялися, хотіли,
крізь сльози
названі мріями
втікали від дійсності
хоч все вказувало
що вже
запізно 1990
П Онишканич ...
| 
у Вас