Інакшої не знаю

Інакшої не знаю

Шумлять мої мальовані вірші
На білих листках тихого паперу
У них є мої очі голубі
На їх долонях я кладу вечерю
Світ на землі в чорнило увійшов
Тендітна мрія вбралася у риму
А я пишу - на картці про любов
Й запрошую сам космос на гостину
Нехай зайде, хай сяде він за стіл
Нехай відкриє мерехтячі вії
Нехай про щастя скаже він мені
Я розкажу йому свої надії,
Хай відсапе, запалить цигарет,
А як потрібно дам йому і люльку
У хаті нехай трохі відпічне
І чоботи хай висушить в дарунку,
Бо в мене звичай прихожих пригощать
І то без огляду з якого вони краю
Бо в мене звичай з гістьми порозмовлять
Така традиція - інакошої не знаю

1996.02.15
П Онишканич

...