Пн, 16.06.2025, 01:34
Меню сайту
Категорії каталогу
Поезія Руденко Сергія [17]
Поезія Паламарчук Любові [48]
Поезія Rebantrop [4]
Радчук Марина [2]
Штанько Ігор [120]
Редчиць Іван [57]
Наталія (natasha00125) [6]
Петрук Наталія [30]
Май [41]
Опитування для Вас:
Що є загрозою розвитку української мови?
Всего ответов: 497

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Поети Житомирщини категорії та розділи української поезії, українська проза Радчук Марина
 

Поетична сторінка присвячена прозі та поезії Марини Радчук.

Мене звати Марина, мені 17 років,проживаю на території Житомирської області. Вірші пишу з дитинства, але не можу сказати, що це моє захоплення.

Скажи мені, чого боїшся?
За чим ти плачеш уночі?
Чого тобі так сумно в ліжку?
Кого ти бачиш в темноті?
Чому ти хочеш так страждати?
Кому потрібен цей твій біль?
Він вже не прийде, щоб обняти.
Тебе обніме смуток твій.

Додав: Rina16 (29.10.2009) | Автор: © Марина
 
Розміщено на сторінці: Радчук Марина

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 2194 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
avatar
1 Sofi • 20:14, 30.10.2009 [Лінк на твір]
Вітаю!
Натхнення!
avatar
2 perexid • 07:18, 31.10.2009 [Лінк на твір]
5 !!!
avatar
3 Katya • 12:40, 02.11.2009 [Лінк на твір]
Молодець, Маринко! Тільки звідки стільки болю у твоєму віці?!!!
avatar
0
4 spydut • 17:43, 02.10.2021 [Лінк на твір]
В повторенні готує час прийти до тебе і також чекати сутністю щоб в душу приходити .


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz