Я МОЛЮСЯ
Природа мудра і така проста, Як тихе слово в пісні колисковій. А на Голгофі, там, де тінь Христа, Мені одразу відібрало мову. І я стояв самотній і німий, І тут здалося – в душу небо впало. Вмирав Ісус, а світ не занімів, І навкруги, як в пеклі, реготали. Я бачу й досі не змінився світ, І мало хто зустрів хоч раз Ісуса. Таке невірство – гріх, як динаміт, – За вас усіх я віршами молюся.
Додав: Beatus (21.10.2011)
| Автор: © Іван РЕДЧИЦЬ
Розміщено на сторінці : Редчиць Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2250
# закладок
? Природа мудра і така проста , Як тихе слово в пісні колисковій.
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
у Вас 
0
