ПОСЕСТРІ
Писати серцем легко, як навчилось, Якщо не вміє, то його не муч, А посади собі хоч раз на крила, Якщо літаєш із високих круч. Якщо боїшся, то заплющуй очі, І серця не згуби на висоті. Якщо у сні кричиш ти серед ночі, То не розгублюй зорі золоті. Уранці їх не встигнеш позбирати, Бо тих зірок, як слів у словнику. Якщо літаєш добре коло хати, Не втомишся на довгому віку. Ну, а якщо тобі це тільки сниться, Тоді, голубко, серця не бентеж. Той ловить журавля, а та – синицю, І ти, мабуть, тенета маєш теж.
Додав: Beatus (27.10.2011)
| Автор: © Іван РЕДЧИЦЬ
Розміщено на сторінці : Редчиць Іван
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2078 чол.
у Вас # закладок
Ключові (? ): Писати серцем легко , як навчилось...
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині