М’яч тікав від дітвори, До вечірньої пори, І не встиг зметикувати, Як усі пішли до хати. М’яч тихесенько зітхнув: - Хто ж мене отут забув? Та прибіг малий Тарас, Аж підскочив м’ячик:- Клас! - Я знайшовся вже, ура! На добраніч, дітвора!
БОЖЕ МІЙ. Яку прекрасну чуйну тему підняв пан ВАСИЛЬ ЧЕСТЬ І СЛАВА ЙОМУ. А такі вірші як Ваш пані КАТИРИНО її підносять до святих небес. БРАВО ВАМ І ВСІМ.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️