Віршика написано від імені шестирічної дівчинки, у якої є чотиримісячний братик...
Коли сім'єю футбол ми граєм - Я, мама й тато м'яча ганяєм, А на воротах сидить мій братик (Бо ще не виріс, аби стояти).
Хоч мама каже : "Я - ас футболу!", Та м'яч від мами втікає полем, Заплентав ноги у сітці тато, Беззубим ротом сміється братик...
Та ми веселі і духом дужі - М'яча ганяєм по всіх калюжах, І я стрибаю, радію голу, Бо я - майбутня зірка футболу!
|