Спить дівча малесеньке у своєму ліжечку,
Бо втомили крилонька денні віражі. Буде тобі снитися місячна доріжечка,
Що до тебе стелиться з рідної душі.
Я попрошу янголів, щоб вони крилятами
Всім твоїм тривоженькам ставили заслін.
А коли ти, дівчинко, безтурботно спатимеш,
Поруч я стоятиму, схожою на тінь.
Бачу я, як янголи наче посміхаються,
Бо ж у тебе крилонька схожі, як у них.
Крихітні долоньки їх оченят торкаються
І тобі нашіптують дивовижні сни.
Світить ясний місячок крізь твоє віконечко,
І тебе, мов зіроньку, ніжно обійма.
Коли встанеш, дівчинко, засіяє сонечко,
Ти в його проміннячку будеш не сама!
|