Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Вт, 05.11.2024, 17:37

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 12

Гостей: 10

Користувачів: 2

Ira10001987, SeraphXS

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Конкурс віршів "Вони наближають Перемогу" [59]

Родинне коріння [36]

VІ конкурс віршів (19 липня-19 серпня)

Життя - це мить, тож любов у серце запроси... [81]

V конкурс віршів (18 лютого-18 березня)

За що я люблю літо [21]

IV конкурс віршів

Дитинство [67]

ІІІ конкурс

Новорічна ніч [21]

ІІ конкурс

РЕанімація душі [12]

І конкурс

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	VІІ КОНКУРС ВІРШІВ!	Дитинство

Літачок (на конкурс)

Підніму руки, враз у небо скочу,

Як літачок, летіти в ньому хочу,

Бо мрію, щоб тендітні руки-крила

Блакитна далечінь мої зловила.

Я більше не сидітиму в сторонці,

Бо хмарки дивні бачу у віконці,

Журавлик там неголосно курличе,

У небеса безмежні друга кличе.

Здіймаюсь. Все лечу дедалі вище,

За мною вітерець весняний свище,

Незвично, ненароком навіть лячно,

Промінчик в очі б’є мені невдячно.

Маленькі хмарки, мов легкі пір'їни,

Я в них, мов гість казкової країни,

Внизу дерева й карлики-будинки,

Зі мною в небі сонце і хмаринки.

Я підіймаюсь в космос, мов ракета,

Ось зірочка всміхнулась, ось комета,

Говорить тихо матінка: «Іванку,

Вставай хутчіш, готуйся до сніданку".

Додав: InhearT (17.11.2011)

Розміщено на сторінці: Дитинство, Добруцький Іван

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 3664 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 34
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Did • 23:15, 17.11.2011 [Лінк на твір] Подібні сни дорослим часто сняться, а малечі й поготів, чи не так, Іване? Бачу,не забуло це тобі... 0Спам 3 InhearT • 23:23, 17.11.2011 [Лінк на твір] так, ця історія наполовину правда..)) спасибі за прочитання) 1Спам 2 Валькірія • 23:20, 17.11.2011 [Лінк на твір] Іванку, ти молодчина! Лише поміняй місцями "навіть з ненароком", бо зашпорталася, ось так легше - "незвично, ненароком навіть лячно". П'ятірочка! 0Спам 4 InhearT • 23:23, 17.11.2011 [Лінк на твір] щиро дякую за високу оцінку та конструктивну підказку..) 0Спам 5 Валькірія • 23:26, 17.11.2011 [Лінк на твір] А кому після "Ось" дуже треба? 0Спам 6 InhearT • 23:31, 17.11.2011 [Лінк на твір] не впевнений.подумаю..) 0Спам 9 Валькірія • 23:34, 17.11.2011 [Лінк на твір] Ось бачиш, так полилося гарненько. 0Спам 10 InhearT • 23:36, 17.11.2011 [Лінк на твір] так, змінив на "все". Ніби краще, та і зміст не змінився від цього особливо..)) 0Спам 7 metman17L • 23:32, 17.11.2011 [Лінк на твір] Такий сон перебили. Іване, а коли був написаний Вами цей вірш ? 0Спам 8 InhearT • 23:32, 17.11.2011 [Лінк на твір] щойно..) 0Спам 11 metman17L • 23:36, 17.11.2011 [Лінк на твір] Отож, щойно з країни свого дитинства повернулися, бо тільки звідтіля такі вірші можуть з'являтися. 0Спам 12 InhearT • 23:45, 17.11.2011 [Лінк на твір] Так,саме з дитинства..ехх.. 2Спам 13 metman17L • 23:52, 17.11.2011 [Лінк на твір] Дитинства час - це вік щасливий, Тут кожний спогад особлий. 0Спам 14 InhearT • 23:54, 17.11.2011 [Лінк на твір] чудовий експромт)) раджу продовжити до повноцінного твору)) 0Спам 19 metman17L • 00:23, 18.11.2011 [Лінк на твір] Втомився вже від творчого пера, Як від серпа чи молота, юначе. Важка вона, як праця коваля. І окрім того не така вже й вдячна. То нехай так і залишиться - експромтом. 0Спам 15 Asedo1949 • 23:59, 17.11.2011 [Лінк на твір] Ви великий мастак пофантазувати, п.Іване, і гарно у вас це виходить. 0Спам 17 InhearT • 00:11, 18.11.2011 [Лінк на твір] спасибі) так,є таке..)) 0Спам 16 Davudenko • 00:02, 18.11.2011 [Лінк на твір] ВІРШ - СОН, ВІРШ - МРІЯ, ВІРШ - СПОМИН, ВІРШ КАЗКА, ЯК ЙОГО НЕ НАЗИВАЙ. ВІН ВСЕРІВНО ПРЕКРАСНИЙ. ТОМУ ВАМ БРАВО. ПАНЕ ІВАНЕ. 0Спам 18 InhearT • 00:11, 18.11.2011 [Лінк на твір] дякую, пане Іване, за добрі слова))) 0Спам 20 Roksa • 05:57, 18.11.2011 [Лінк на твір] Іванко, казково і по-дитячому джерельно. Впевнена, що діткам такий віршик був би зрозумілим і легко вивчився! Твори! "Зі мною ж в небі сонце і хмаринки." тут я би забрала Ж, аби було мелодійніше. 0Спам 21 InhearT • 10:05, 18.11.2011 [Лінк на твір] дякую))) радий, що сподобалось) 0Спам 22 maja • 10:48, 18.11.2011 [Лінк на твір] Моєму чоловікові схожі сни сняться, після стрибка з парашутом. Ввечері йому почитаю. А я ніколи не уявляла себе літачком (висоти боюся), але вірш сподобався 0Спам 23 InhearT • 10:50, 18.11.2011 [Лінк на твір] дякую за прочитання) а я уявляв себе літачком..))в дитинстві..думав, як було б гарно летіти, як літачок..) 0Спам 24 укран • 11:53, 18.11.2011 [Лінк на твір] Хороший сон, зохотілося і собі так політати 0Спам 25 InhearT • 12:08, 18.11.2011 [Лінк на твір] спасибі, Укране, за хороший коментар:) думаю,всім треба іноді політати у васних мріях..але з плином часу люди стають все більше приземленими,матеріалістичними.. 0Спам 26 Мурашка • 14:42, 18.11.2011 [Лінк на твір] Іванку,ви також були у образі., до того щей політали ,значить ростете і тягнетесь до висот поетичних,бажаю успіху. 0Спам 28 InhearT • 16:51, 18.11.2011 [Лінк на твір] спасибі за коментар)) 0Спам 27 Beatus • 15:47, 18.11.2011 [Лінк на твір] Славно... А як тут читати піднім`у чи підн`іму? Здається, порушений ритм... "Й шепоче голос матері: «Іванку, Вставай хутчіш, готуйся до сніданку". А чому шепоче голос матері? Шепоче мати... І готуйся до уроків... Пора снідати або іди снідати... Хіба так говорять: готуйся до сніданку... Вставай, Іванку, бо проспиш і сніданок! Тож треба тут пошукати точніших слів... 0Спам 29 InhearT • 16:52, 18.11.2011 [Лінк на твір] піднІму...) про кінцівку подумаю..) спасибі за конструктив) але моя мати так і говорить: "готуйся до сніданку", маючи на увазі, що треба прокинутись, помитись і сісти за стіл..=) 0Спам 30 Abigel • 01:47, 19.11.2011 [Лінк на твір] Милий, приємний вірш. "5". 0Спам 31 InhearT • 01:50, 19.11.2011 [Лінк на твір] дякую, пані Маріє) ціную Вашу думку і щиро вдясний за високу оцінку..) 0Спам 32 InhearT • 11:40, 19.11.2011 [Лінк на твір] спасибі за прочитання:)від такого майстра,як Ви,і 4 приємно отримати..) 0Спам 33 Shtanko • 22:37, 19.11.2011 [Лінк на твір] Раз літаємо, то значить ростемо. Цікавий вірш. Деякі рядочки бажано б доопрацювати, зокрема, незрозуміло, чому невдячний промінець, перший рядочок якось читається кострубато (як на мене). А задумка заслуговує доброї оцінки. Вірш майбутніх астронавтів. 0Спам 34 InhearT • 22:42, 19.11.2011 [Лінк на твір] спасибі за коментар..) щодо першого рядочка - можливо, але не придумав, як його змінити, бо він задає тон всьому віршу. а невдячно - просто як прикраса, ніби сіпить сонце, але хотіось якось цікавіше зообразити..)

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі